![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
|
||||
|
В долонях у Бога
О, Боже мій!!! Я дякую, що я в Твоїх долонях! І навіть якщо неміч й тіснота… І темрява пульсує біллю в скронях… Й життя, як птах, із тіла відліта… Я дякую, що я в Твоїх долонях!!! Ніхто й ніколи не розлучить нас, І не відділить від любові Бога! В Твоїх руках і мить, і день, і час… Ти — істина, життя й моя дорога. Я думаю про Тебе, Боже мій! Я прокидаюсь, а Ти ще зі мною… Який же Ти Величний і Живий!!! Бажаю йти, Ісусе за Тобою! Ніхто й ніколи не розлучить нас, Тобі, Господь, я щиро довіряю, Бо кров Твоя цінніша всіх прикрас У всесвіті… Вона мене і зараз омиває… Куди від Духа я Твого піду?! Без Нього я пуста і несмілива, Сама піду — спіткнусь і упаду… І лиш з Тобою справді я щаслива. Я дякую, що я в Твоїх руках! Турботою мене Ти огортаєш І відступає геть і біль, і страх— Мене Ти Божим миром наповняєш! |
![]() |
![]() |
|
||||
|
-2-
Поводься із достоїнством, хоч як би, Хто інший знов тебе не називав. Донька Царя від нині ти й назавжди, Не забувай своїх нових ти прав. Але ті звички, що придбалися раніше Не раз давались дівчинці взнаки, Хоч часто їй здавалося, що більше Подібне не дозволить вже собі. Могла вона поводитись нечемно, Невмитою виходити у двір, Із світла заховатись в місце темне І нишком там сидіти до тих пір, Допоки ніжно й лагідно не кликав Її Отець й до Нього йшла вона, Знаходячи відраду і утіху, Його любов й пробачення сповна. Але роки ішли і з плином часу Доросла стала дівчинка вже та, Перебуваючи у царському палаці У внутрішній красі Царя росла. Коли її стрічали перехожі – То впізнавали в ній її Отця, Була вона тепер на Нього схожа, Бо з середини сяяла уся. |
![]() |
![]() |
|
||||
|
ЦАРСЬКА ДОНЬКА
Маленьку дівчинку у одязі брудному Високий Пан веде у Свій палац, При цьому каже: “Ти тепер удома, Обличчя витри й відтепер не плач!” В палаці бережно мале дитя обмили, Стару одежу викинули геть, У білосніжні шати нарядили, Вдягли голівку в золотий вінець. Тоді маленька дівчинка дізналась, Що усиновлена вона Царем царів, Такої долі і не сподівалась, Що буде жити поряд з Паном цим. Таким ласкавим, добрим, ніжним, щедрим Подібного не бачила вона. Він розповів, як був готовий вмерти, Щоб поряд з Ним вона завжди була. До царського тепер належиш роду, Запам’ятай, що ти – донька Царя, Від попереднього господаря свободу Отримала від нинішнього дня. |
![]() |
![]() |
|
||||
|
О,НЕБО!
О, небо! Мій зір полонило... Я колись там зустрінусь з Христом. І зараз туди б полетіла, Але мушу ідти цим шляхом, Крок за кроком з нелегким хрестом. О, небо! Блакитні простори... Там не буде печалі і сліз; Співають для Господа хори; Де немає життевих вже криз, Та від горя заплаканих лиць. О, небо! Блакитне небо! Вже не довго будемо там. Довіритись Богу лиш треба І так жити, як каже Він нам; По Христовим ідучи слідам. Светлана Бурдак |
![]() |
![]() |
|
||||
|
Я падаю перед Тобою ниць
З подякою і з піснею хваління, Бо ти відкрив найбільшу з таємниць, Найкращу з таємниць – мого спасіння. Душа моя пізнала в щасливу мить, Що муки Ти прийняв й пекучі болі, Аби вона могла щасливо жить В країні світла, радості і волі. Душа моя пізнала диво з див І не натішиться, мій Господи, Тобою, Бо Ти сповна за неї заплатив, За всі її гріхи Своєю кров’ю. |
![]() |
![]() |
|
||||
|
Коли сумно тобі - посміxнись!
Коли біль на душі - поділись! Коли радість навколо - радій! Коли друг зажуривсь - пожалій! Коли серце коxає - неxай! Коли щастя немає - бажай! Коли любиш когось - не мовчи! Коли важко тобі - закричи! Коли жити не хочеш - терпи! Коли крила розкрились - лети! Коли ворог образив - пробач! Коли горе спіткало - поплач! Коли щастя зумієш знайти, ПОСТАРАЙСЯ ЙОГО ЗБЕРЕГТИ.. |
![]() |
![]() |
|
|||
|
Моя сестричко! Будь благословенна.
Тебе люблю. За тебе я молюсь. Будь в Господі щаслива і натхненна На ті діла, що дав тобі Ісус! Велична мить: із серця Батька-Бога В цей світ чудовий народилась ти! Хай словом Божим світиться дорога Й веде тебе до Божої мети. Коли я плачу – ти зі мною плачеш, Коли радію – ми радієм вдвох! Своїм життям не граємо в удачу: Надія наша, наша віра – Бог! Ми разом – у молитві і в роботі. Приносить радість істина оця: Ми сестри у Христі, а не по плоті, І Дух Святий поєднує серця! |
![]() |
![]() |
|
||||
|
Я падаю перед Тобою ниць
З подякою і з піснею хваління, Бо ти відкрив найбільшу з таємниць, Найкращу з таємниць – мого спасіння. * Душа моя пізнала в щасну мить, Що муки Ти прийняв й пекучі болі, Аби вона могла щасливо жить В країні світла, радості і волі. * Душа моя пізнала диво з див І не натішиться, мій Господи, Тобою, Бо Ти сповна за неї заплатив, За всі її гріхи Своєю кров’ю. |
| Powered by vBulletin® Version 3.8.6 Copyright ©2000 - 2011, Jelsoft Enterprises Ltd. Перевод: zCarot |