Завіса
«...I завiса у храмi роздерлася надвоє,
зверху до долу...»
Матвiя 27:51

Спотикаючись, йшли iз раю,
Вже без слiз у тупому безсиллi.
Попереду — роки вiдчаю
I кривавiї рани — в душi й на тiлi.
А позаду Едем лишали
I палаючий меч Господнiй.
На минуле завiса впала,
Мов розверзлась страшна безодня.
I пiшли прабатьки по свiтi,
Вiддаляючись далi вiд Бога.
Залишилась повiк закрита
У присутнiсть Творця дорога.
Але протягом сотень рокiв
Бог Свiй погляд на землю правив:
Говорили уста пророкiв
Про святi й досконалi справи.

почему внучка моя такая любимая и желанная?голос крови?