Коли я гортаю сторінки століть,
Знаходжу велику подію,
Що, наче маяк, серед моря горить.
Різдво. Народився Месія.
Уява малює величний етюд
Тієї Різдвяної ночі,
Що так з нетерпінням ждав стомлений люд,
До неба підносячи очі.
Поля Віфлиємські, загін для отар,
Дрімають натомлені люди,
І зоряне-зоряне небо без хмар,
І тиша, і спокій усюди.
Була незвичайно казкова та ніч,
Збулась віковічная мрія,
І жителі неба, звістивши в чім річ,
Прославили співом Месію.
Коли ж пастухи, проганяючи страх,
Ввійшли у печеру знайому,
В звичайних, убогих, простих пеленах
Лежало Дитя на соломі.
І як не чекали народи цю мить,
Настала вона так нежданно...
Подумати тільки! Месія лежить.

Всех с Наступающим!