Я падаю перед Тобою ниць
З подякою і з піснею хваління,
Бо ти відкрив найбільшу з таємниць,
Найкращу з таємниць – мого спасіння.
Душа моя пізнала в щасливу мить,
Що муки Ти прийняв й пекучі болі,
Аби вона могла щасливо жить
В країні світла, радості і волі.
Душа моя пізнала диво з див
І не натішиться, мій Господи, Тобою,
Бо Ти сповна за неї заплатив,
За всі її гріхи Своєю кров’ю.
|